Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, як голод 30-х років, історія України не знала. Те, що відбулося у 32-33-х роках в Україні не знайшло жодного відображення в документах офіційних установ. Причина в тому, що Сталін наказав ставитися до голодомору, як до неіснуючого явища. Навіть у протоколах політбюро слово "голод ”  не згадується.

Не підлягає сумніву те, що до загибелі мільйонів селян призвело холоднокровне рішення Сталіна вилучити усі продукти харчування, а потім оповити голодуючих завісою мовчання, заборонити будь-яку допомогу з боку міжнародної, або радянської громади. Щоб перешкодити самочинним втечам величезної маси голодуючих за межі республіки, на її кордонах були розміщені загороджувальні загони внутрішніх військ.

Завдяки аналізу та демографічній статистиці ми можем дізнатися, скільки людей померло. Статистика свідчить, що в 30-х роках прямі втрати населення України від голоду 1932 року становлять 150 тисяч чоловік, а від голоду 1933 року—від 3 до 3,5  мільйонів чоловік. Повні демографічні втрати, включаючи зниження народжуваності під впливом голоду, сягають 5 мільйонів чоловік.

Дослідники дійшли висновку, що всі відомі людству випадки геноциду за своїми масштабами не йдуть ні в яке порівняння з тим, що скоїли в Україні на початку 30-тих років. Голод 1932-1933  років —безсумнівно найстрахітливіший серед численних злочинів людства . Народ України щороку вшановує пам’ять жертв голодомору, запалюючи свічки. Ми вас пам’ятаємо,  вічна вам пам’ять і пошана. Україна вас пам’ятає і вшановує хвилиною мовчання.  Була проведена тематична лінійка «Скорботна свічка пам'яті святої». Перегляд відеофільму: «Пробач нас, пам'яте, пробач».

          Виставка літератури «Пам'ять серця».