До 50-річчя рідної школи готувалися й жителі села, й техпрацівники, й учителі, й учні. Обновлялися стіни спортзалу, виготовлялись квіти з кольорового паперу. Сюди поспішали всі небайдужі з фотографіями випускників різних років та їх наставників. Учні проводили репетиції з вокалу, готували виразне декламування віршів, щодня вносили до шкільного вальсу артистичні рухи.

А найбільше клопоту дісталось директору школи Герасько Н.В.. Бо вона непокладаючи рук старалась організувати важливе міроприємство якнайкраще. Тому й цікавилась, чи потрібна комусь допомога, якась підказка, необхідна підтримка. Її закалка від батька – Римара В. О., який був директором даної школи, й передав керівництво донці, старатливій, вимогливій, вольовій.  Дякуючи їй, тут дружній колектив, а разом із своїми вихованцями виборюють  призові місця на олімпіадах.

І ось настав знаменний день. Школа вирувала від емоцій, радості, сміху. З’їхалися випускники різних років із подарунками, з квітами для дорогих учителів, колег, друзів. Першою вітала присутніх директор школи Герасько Н.В., яка поетичними рядками зворушила всіх до глибини душі.

Бажані гості голова Бахмацької районної ради Желіхівський І.С., сільський голова Іващенко Б.В., виконуючий обов’язки директора сільгосппідприємства «Надія» Романенко В.М., голова аграрної партії Колоша В.П., депутат обласної ради Чередник О.М. звернулися до присутніх із вітальними словами і подарували цінні подарунки.

Поет-пісняр, заслужений діяч мистецтва України Галябарда С.П. заполонив присутніх своїми творчими здобутками віршованих рядків і талантом музичних даних.

Милозвучні переливи шкільного дзвоника, ніби смикали кожного за ниточку спогадів із далекої юності, а в усіх вони були різні, свої.

До привітань запрошувались вчителі, які ще зовсім юними переступили поріг  нової школи в далекому 1965 році, і все своє життя присвятили урокам, зошитам, школярам, яких з великою любов’ю і відданістю вели дорогами знань. Це Чепур О.П., Коляда І.П., Редько А.В., Сєрик Н.Д.

Дзвени, дзвіночку, голосніше,

Щоб враз усі згадали

Той час, коли присутні тут директори

У школі нашій господарювали.

Теплі спогади залишили про себе колишні директори даної школи Коляда А.Г. та Римар В.О.

Про творче зростання, як художника, приємно було слухати Сохань В.Г.. Він для школи подарував дві картини із зображенням пейзажу.

На добру й щиру розмову був запрошений колишній учитель Гридько Б.К..

Згадали на святі й тих випускників, яким довелося брати участь у бойових діях на сході нашої держави, а саме: Редька В.М., Клунка М.В., Байла В.Г., Мурашка О.В., Соловіцького Д.А., Петричка І.В., Чворду В.О., Дзюбу В.М., Пирогова С.І., Пирогова В.І.. Хай береже їх Бог!

Бурхливими оплесками проводжали зі сцени аматорів золотого ювілею Сєрика Богдана, Євтушенко Наталію,  Миколаєнко Людмилу, Кисленко Катерину, Герасько Оксану, Бебу Віту, Лиман Тетяну, Соппу Владиславу, Ляховченко Юлію, Пономаренко Каріну, ансамбль «Веселка» та вчительський дует у складі Сохань Н.С. й Чепур Л.М. під акомпанемент  Євтушенко Т.П..

Колишній випускник  Герасименко І.І. присвятив поезію своїй першій вчительці Петренко Д.С., яка, на жаль, відійшла у вічність.

До слова запрошували учня першокласника 1965 р. Чепура В.М., який подарував свою поезію для вчителів.

Коли дитинства згадую роки,

Найбільше пам’ятний для всіх той час,

Як нас до школи вперше привели батьки,

І вчитель всіх завів у новий клас.

Скрізь пахло фарбою, було просторо й світло,

Стояли нові парти в три ряди,

І перший вчитель з нами спілкувавсь привітно,

В країну знань щодня старався  нас вести.

За роком рік ми тут навчались, підростали,

Йшли вгору сходами наук нових,

Нам вчителі знаннями ниву засівали,

А ми старались переймати все від них.

Тож вдячні ми безмежно вчителям

За їхній труд, за віру в нас, за їх терпіння.

Низько вклоняємося від душі людської ковалям,

Що наставляли на життя і нам дали своє благословіння.

З тих пір вже півстоліття пролетіло

Й настали в нас давно зрілі літа.

Та все ж, здається, це зовсім недавно було,

Шкільні роки в житті  – пора є золота.

О, рідна школо! Сьогодні всім нам свято –

Твій золотий ми відзначаєм ювілей.

Нехай пісень на твою честь лунає тут багато,

Співають й веселяться всі, як в травні соловей.

Цього святкового дня відбулася ще одна приємна подія. За ініціативою Герасименка І.І. та за сприяння голови спілки районного осередку воїнів-авганців та інтернаціоналістів  Колоши В.П. відбулося відкриття стелли вшанування воїнів-авганців, учнів нашої школи. Як не гордитись своїми земляками, справжніми й надійними синами нашої Вітчизни!

Нехай дає наснаги вам земля,

Десятки літ ще мріяти й творити,

Хай рідна пісня серце окриля,

В здоров’ї, радості багато ще прожити.

Чепур Л.М., вчитель

 української мови та літератури.