6 січня 2018 року легендарному українському поету й борцю Василю Стусу виповнилося б 80 років. Уродженець подільської землі обрав беззавітне служіння рідному народові. Він не обходив життєвих перешкод зручними стежками, а йшов тернистою дорогою, не пристосувався до обставин, щоб зробити кар'єру, а приймав удари долі. Україна була для нього постійним болем, з якого й народжувалася його полум'яна поезія. Навіть у неймовірно важких умовах ГУЛАГу, куди його запроторили за антирадянщину, Василь Стус голови гнути не збирався, бо усвідомлював, що за ним «стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину". Поет ніколи не жалів за своїм вибором, хоча відчував, що таки загине. Але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя..."

Під час заходу «Василь Стус – постать, що єднає Україну» в Стрільницькій ЗОШ І-ІІІ ст. учні переглянули відеоролики «Із забуття – в безсмертя» та «Пам’яті В.Стуса присвячується», дізналися, що його ім'я добре відоме за межами України, пам'яті Стуса присвячено документальні фільми. Син письменника Дмитро Стус створив інтерактивний віртуальний музей, де можна переглянути історію життя і творчості шістдесятника й зазначає, що на сьогодні видано близько 90% творів, які написав Василь Стус.

Учні 7, 8, 10 класів декламували вірші поета «Як добре те, що смерті не боюсь я…», «Народе мій, до тебе я ще верну», «Терпи, терпи — терпець тебе шліфує».

Ведучі тематичної лінійки, Кисленко К., Сиплива Т. та Тарасенко Ю., розповіли про творчу діяльність В.Стуса та вшанування пам’яті в Україні великого митця.

Щоб звільнити свою душу від скверни і зла, щоб просвітліти і вирости над буденністю і марнотою, треба всім нам причаститися живою водою творів цього високого сина Поділля, України, сина Всесвіту. Отож, читаймо Василя Стуса! Прислухаймось до нього. Може, нам вдасться глибше збагнути його, світ, самих себе.